Видання Financial Times оприлюбнило матеріал, у якому Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) визначено як різновид тарифного захисту європейських виробників, попри його позиціонування з боку ЄС як кліматичного інструмента. Висновок зроблено в офіційно підтвердженій публікації, тож саме це рішення щодо кваліфікації механізму є ключовим фактом.
У матеріалі, автором якого є посол США при ЄС, CBAM порівнюється з американськими митами на сталь та алюміній, запровадженими з міркувань національної безпеки. На думку автора, обидва механізми мають споживу економічну мету — підвищити вартість імпорту та захистити внутрішніх виробників від іноземної конкуренції. Від 1 січня 2026 року CBAM у повному обсязі застосовується до української продукції, а Україна не мала можливості проводити екологічну модернізацію в умовах повномасштабного вторгнення Росії та ударів по енергетиці й промисловості.
Як працює механізм і чому він дорівнює миту
CBAM передбачає, що імпортери сталі, алюмінію та низки інших товарів мають купувати сертифікати за вбудовані у продукцію викиди CO₂. Вартість сертифікатів прив’язана до ціни вуглецю в ЄС і наразі становить близько 80 євро за тонну CO₂, що створює додаткові витрати для імпорту та захищає європейських виробників, які вже сплачують за викиди в межах системи торгівлі квотами ЄС.
Позиція Брюсселя та ризик для довіри
Автор вказує на суперечність: ЄС критикує США за тарифи на сталь та алюміній, водночас сам застосовує інструмент з аналогічним протекціоністським ефектом. Цитата автора: «Тариф є тарифом, навіть якщо він має іншу назву». Розширення переліку товарів під CBAM, на його думку, суперечить зобов’язанням ЄС щодо скорочення промислових тарифів і нетарифних бар’єрів, а Брюссель ризикує втратити довіру як прихильник правил міжнародної торгівлі.
Залишити відповідь